Отримали запрошення від корейського роботодавця, але губитеся серед літер і цифр — E-7, E-9, D-10 — і не розумієте, яка з них ваша? Робоча віза до Південної Кореї для громадян України має свою логіку, і головне тут — не переплутати клас візи з реальними можливостями компанії, яка вас запрошує. Україна не входить до переліку країн-партнерів програми трудової міграції EPS, тож типовий шлях «робітника за квотою» тут не працює. Натомість діє інша схема: кваліфікований фахівець із конкретним роботодавцем і підтвердженим дозволом на в'їзд.
Забагато результатів? Звузьте пошук фільтрами зліва.
Робоча віза в Південну Корею — оформлення під конкретну підставу для поїздки чи перебування в Південну Корею. Нижче — орієнтовна вартість, документи, строки та перевірені фахівці, що ведуть саме цей напрям.
Найпоширеніший варіант для українців — E-7, віза для кваліфікованих фахівців і спеціалістів вузького профілю. Вона поділяється на підкатегорії залежно від посади: від інженерів та ІТ-спеціалістів до кухарів і технічних працівників за окремим списком дефіцитних професій. Клас E-9, призначений для найманих працівників без кваліфікації в межах програми EPS (Employment Permit System), українцям недоступний — Корея укладає такі угоди лише з обмеженим переліком країн-партнерів, і Україна до нього не входить. Якщо конкретної вакансії ще немає, можна розглянути D-10 — візу для пошуку роботи, яка дає час знайти роботодавця та згодом перейти на E-7 без виїзду з країни.
На відміну від туристичної чи студентської візи, у робочій історії головний гравець — не заявник, а роботодавець. Саме компанія в Кореї подає до місцевого управління імміграції заявку на CCVI (사증발급인정서 — сертифікат підтвердження права на видачу візи) — документ, без якого консульство не розглядатиме заяву на E-7, хоч би які бездоганні документи ви зібрали. Тому перший крок — не анкета, а перевірка, чи має роботодавець право запрошувати іноземних фахівців за потрібним кодом професії і чи подав він заявку вчасно.
Якщо запрошення від роботодавця ще немає, а бажання працювати в Кореї є, D-10 дозволяє легально перебувати в країні під час пошуку роботи і проходження співбесід із потенційними роботодавцями. Окремо варто згадати E-2 — візу для викладачів іноземної мови зі своєю логікою підтвердження диплома й кваліфікації, та E-10 — для моряків і рибалок, що працюють на суднах під корейським прапором. Кожна з цих категорій має власний перелік вимог до запрошувача й документа, тож плутати їх між собою означає ризикувати відмовою вже на етапі подачі.
Базовий пакет для E-7 включає заповнену анкету на візу, закордонний паспорт, фотографії встановленого зразка, трудовий договір із зазначенням посади й умов праці, а також номер CCVI, отриманий роботодавцем. Диплом про освіту чи документ про кваліфікацію зазвичай потребує апостилю або консульської легалізації та перекладу корейською чи англійською мовою. Для деяких підкатегорій E-7 додатково просять довідку про несудимість і підтвердження досвіду роботи за фахом. Перелік документів різниться залежно від коду професії та посольства, куди подається заява, тому орієнтуватися варто на актуальні вимоги конкретного консульства, а не на загальний список з інтернету.
Найчастіша помилка — подання документів до отримання номера CCVI: заявку просто відхиляють, і процес доводиться проходити повторно. Друга — вибір «зручнішого» класу візи замість того, що відповідає реальній посаді та кваліфікації: невідповідність між заявленою професією й фактичними обов'язками одразу впадає у вічі імміграційному офіцеру. Третя проблема — зміна роботодавця вже після в'їзду: віза E-7 прив'язана до конкретної компанії, і перехід до іншого роботодавця вимагає окремого дозволу, а не просто нового контракту. Ще один момент — легалізація диплома «заднім числом», коли документ подають без апостилю, сподіваючись донести його пізніше: посольство рідко дає другий шанс у межах однієї заяви.
Ні, Україна не входить до переліку країн-партнерів програми EPS, за якою видається E-9. Для кваліфікованої роботи використовують E-7, а для пошуку вакансії — D-10.
CCVI — це сертифікат підтвердження права на видачу візи, який отримує роботодавець в імміграційній службі Кореї. Без номера CCVI консульство не приймає заяву на E-7, тому це обов'язковий крок перед подачею.
Так, але це потребує окремого дозволу від імміграційної служби Кореї, а не просто підписання нового контракту з іншою компанією. Без такого дозволу перехід вважається порушенням умов перебування.
Зазвичай це диплом з апостилем або консульською легалізацією і перекладом, а для окремих підкатегорій — додатково довідка про несудимість чи підтвердження професійного досвіду.
D-10 дає право перебувати в Кореї під час пошуку роботи і проходження співбесід, але не дозволяє офіційно працевлаштуватися. E-7 видається вже під конкретного роботодавця і конкретну посаду.
Якщо є запрошення, але незрозуміло, який код професії підходить під вашу посаду, чи потрібна легалізація диплома, або є сумніви щодо повноти пакету документів під конкретне консульство. Фахівець допомагає уникнути відмови через формальну помилку ще до подачі.
Профі на твоєму боці. Каталог перевірених фахівців України — онлайн або у твоєму місті.
Дані про фахівців зібрані з публічних джерел. Представник компанії може оновити чи видалити профіль.
