EB-3 часто називають «робочою візою в США», хоча це не так. Це імміграційна категорія: її результат — грін-карта, тобто постійне проживання, а не тимчасовий дозвіл на роботу. Підставою є постійна вакансія в американського роботодавця, який стає заявником у справі, а працівник — її бенефіціаром. Розберемо, хто підпадає під EB-3, з яких етапів складається процес, скільки він триває і як відрізнити реальну програму від продажу «місця в черзі».

Що таке EB-3

EB-3 — третя пріоритетна категорія імміграції через працевлаштування (Employment-Based, third preference). Головні умови однакові для всіх її гілок:

  • є постійна пропозиція роботи на повний день від американського роботодавця;
  • робота не сезонна й не тимчасова — для сезонної праці існують окремі неімміграційні візи;
  • роботодавець пройшов трудову сертифікацію в Міністерстві праці США (крім вакансій зі списку Schedule A);
  • працівник відповідає вимогам саме цієї вакансії: освіті, досвіду чи навчанню.

Якщо хоча б одна з умов не виконується, мова вже не про EB-3, хоч би як називалася пропозиція.

Три категорії EB-3

Кваліфіковані працівники (Skilled Workers)

Вакансія вимагає щонайменше двох років навчання або досвіду. Післяшкільна освіта може зараховуватися як навчання. Досвід підтверджується документами — зокрема листами від теперішніх або колишніх роботодавців.

Фахівці з вищою освітою (Professionals)

Потрібен диплом бакалавра США або еквівалентний іноземний, і бакалаврат має бути звичайною вимогою для цієї професії. Досвід роботи не замінює диплом: без нього категорія недоступна, навіть якщо стаж великий.

Інші працівники (Other Workers)

Робота, що вимагає менше двох років навчання чи досвіду, — те, що в оголошеннях називають «некваліфікованою». Саме під цю гілку продають більшість українських «програм EB-3». Важливо знати: законом вона обмежена окремою річною квотою — не більше 10 000 віз, тому черга в ній зазвичай найдовша.

Етапи процесу

Більшість кроків проходить роботодавець. Від працівника залежать документи про освіту й досвід та фінальний етап у консульстві.

  1. Визначення ставки зарплати (Prevailing Wage). Роботодавець отримує від Міністерства праці мінімальну ставку для цієї посади в цьому регіоні. Платити менше він не має права.
  2. Пошук працівників у США. Роботодавець публікує вакансію й доводить, що кваліфікованих американців чи резидентів на неї не знайшлося.
  3. Трудова сертифікація PERM (форма ETA-9089). Міністерство праці перевіряє вакансію, зарплату й результати пошуку. Для вакансій зі Schedule A — медсестер, фізіотерапевтів, людей із винятковими здібностями в науці чи мистецтві — цей етап не потрібен.
  4. Петиція I-140 до USCIS. Роботодавець подає петицію й доводить, що здатен платити обіцяну зарплату. Дата подачі сертифікації стає пріоритетною датою — місцем працівника в черзі.
  5. Очікування в черзі. Віз на рік обмежена кількість, тому видають їх за пріоритетними датами. Чия черга настала, видно в щомісячному Visa Bulletin Держдепартаменту США. Україна належить до загальної групи країн (All Chargeability).
  6. Етап NVC і консульства. Коли дата стає актуальною, справа переходить до Національного візового центру: анкета DS-260, документи, збори, медичний огляд. Далі — співбесіда в консульстві США.
  7. В'їзд і грін-карта. З імміграційною візою працівник в'їжджає до США, а грін-карту отримує поштою після в'їзду. Якщо людина вже легально перебуває в США, замість консульського етапу можлива зміна статусу на місці.

Скільки триває EB-3

Точних строків не дасть ніхто, бо кожен етап залежить від своєї черги. Сертифікація PERM займає від кількох місяців до понад року, розгляд I-140 залежить від завантаження USCIS, а очікування за Visa Bulletin у гілці Other Workers може тривати роки. Від першого кроку роботодавця до в'їзду зазвичай минає кілька років.

Будь-яка обіцянка «грін-карта за рік» — привід уточнити, на якому етапі вже перебуває справа і хто саме її веде.

Хто за що платить

Правила Міністерства праці США забороняють роботодавцю отримувати від працівника гроші за дії, пов'язані з трудовою сертифікацією. Пошук працівників, оголошення й супровід PERM — витрати роботодавця.

Працівник зазвичай оплачує власні витрати: збори за імміграційну візу, медичний огляд, переклади документів, власного юриста чи консультанта. Тому якщо за «програму EB-3» просять велику суму, перше питання — що саме вона оплачує. Якщо відповідь «місце у роботодавця» чи «сертифікацію», це червоний прапорець.

Сім'я заявника

Після схвалення петиції I-140 чоловік чи дружина та неодружені діти до 21 року можуть отримати грін-карти разом із працівником або пізніше. Окремих роботодавців для них не потрібно.

Як перевірити програму EB-3

Ринок EB-3 в Україні великий, і поруч із чесними посередниками працюють ті, хто продає неіснуючі вакансії. Насторожити мають:

  • Немає назви роботодавця. «Партнерські компанії в США» замість конкретної юридичної особи з адресою.
  • Оплата за вакансію чи сертифікацію. Витрати на PERM за правилами несе роботодавець.
  • Гарантії результату чи строків. На рішення USCIS і консульства не впливає жоден посередник, а черга за Visa Bulletin не прискорюється грошима.
  • Сезонна або тимчасова робота. Під EB-3 вона не підпадає за визначенням.
  • Немає документів на руках. Після подачі петиції роботодавець отримує повідомлення USCIS (I-797) з номером квитанції — статус за ним можна перевірити на сайті USCIS.

Де тут фахівець

Перевірений фахівець з імміграції в США оцінить, під яку категорію ви реально підпадаєте, перевірить роботодавця й документи програми ще до оплати, підготує анкету DS-260 і пакет для співбесіди. Фахівців, які ведуть імміграційні справи в США, із цінами й відгуками клієнтів зібрано в розділі «Імміграційна віза в США».

Якщо під EB-3 ви не підпадаєте, інші шляхи до грін-карти — сімейна імміграція або щорічна лотерея грін-кард DV.